Психотерапевт Віталій Климчук: “Психосоціальна реабілітація в санаторіях – це витрачені кошти в повітря”
582Психосоціальна реабілітація повинна починатися ще до того моменту, як людина отримає психологічну травму. Це своєрідна підготовка на випадок, якщо в житті доведеться стикнутися з кризовими моментами і переживати депресію, стрес чи посттравматичний стресовий розлад.
Про 5 важливих факторів психосоціальної реабілітації в Україні, роботу з ветеранами АТО і мультидисциплінарний підхід до реабілітації Центру «Простір надії» розповів директор Інституту психічного здоров’я УКУ, психотерапевт, керівник майбутньої магістерської програми «Психічне здоров’я в організаціях» Віталій Климчук в інтерв’ю для проекту Idealist.media.
Центрів психологічного консультування, які працюють за принципом мультидисциплінарних команд в Україні лише три – у Львові, Києві і Дніпропетровську. У таких центрах можна отримати допомогу різних фахівців у різних сферах – психотерапевтична, психологічна консультація, послуги з фізичної реабілітації, юридичні послуги, соціальна допомога. За кожним пацієнтом закріплюється кейс-менеджер, який оцінює усі потреби і допомагає в рішеннях. Під час війни такий формат особливо актуальний, адже багато воїнів АТО повертаючись, мають чимало питань щодо працевлаштування, психосоціальної реабілітації, юридичних проблем і матеріальних потреб. Допоки такі життєві питання не вирішені, психотерапевтична допомога буде неефективною.
«Тому існують центри, які пристосувалися до українських реалій і напрацьовують таку схему роботи на широкий загал. Цей досвід ми будемо поширювати по всій Україні. Найперш підтримувати 5 центрів, які вже створені на лінії розмежування. Ми станемо для них ресурсними точками», – зазначає Віталій Климчук.
За підтримки Європейського Союзу Центр консультування «Простір надії» надає безкоштовні послуги для військових, їхніх родин, вимушено переселених осіб і волонтерів.
Психотерапевтична допомога і психосоціальна реабілітація – це два різні види послуг, наголошує Віталій Климчук. Психотерапевтична допомога надається психотерапевтом клієнту або групі клієнтів при психічних розладах. Психосоціальна реабілітація охоплює більший спектр складнощів. Це комплексна робота з різними сферами життя людини (стосунки з дітьми, сім’єю, робота, можливість знайти себе), а не лише психотерапевтичні втручання.
5 важливих факторів, які треба враховувати при розбудові психосоціальної реабілітації в Україні:
1. Широкий контекст.
В Україні треба покращити систему охорони психічного здоров’я, яка наразі потребує інтеграції в лікарську практику та деінституалізацію – виходу психологічної допомоги за межі психіатричних клінік. Тоді зможемо досягти зменшення рівня стигматизації користування послугами психолога в суспільстві і серед тих, хто страждає від розладів.
2. Тяглість процесу.
Про психосоціальну реабілітацію ми заговорили, коли з’явилися складнощі, коли з’явилися люди, які потребують допомогу. Але насправді вона повинна починатися ще до того моменту, як людина отримає психотравму і бути готовою до цього. Подібно до того, як фізична реабілітація має починатися з моменту, коли людина отримує гостру травму. Лікар-хірург має дбати не лише про збереження життя, але і про ефективність його функціонування після операції. У психосоціальній реабілітації людина повинна розуміти, що таке депресія, як їй зарадити, що таке стрес і як його долати, як боротися із зловживаннями, налагоджувати стосунки з сім’єю?
3. Система
В Україні потребуємо наявності певної регуляції у сфері охорони психічного здоров’я – хто може надавати послуги, у якій спосіб, як має бути організована реферальна мережа, хто може їх надавати, яким способом передавати пацієнта з регіону в регіон, хто відправляє на реабілітацію, куди йдуть фінансові потоки? Психосоціальна реабілітація в санаторіях – це кошти, витрачені в повітря. ЇЇ неможливо там отримати. Санаторій у кращому випадку може бути місцем відпочинку.
Обов’язковим елементом психосоціальної реабілітації є психотерапія. Відтак, ПТРС не лікується за 7 днів, це близько 6-12 сесій щотижня по годині. Їх неможливо стиснути в коротший час.
4. Освіта
Психічні розлади лікуються конкретними психотерапевтичними методами, яким треба навчатися. Психолог, який закінчив виш, не володіє ними і не вивчить їх з книжок. Лікар-психіатр після 4 місяців підвищення кваліфікації не вивчить, бо така підготовка триває мінімум 3 роки. В Україні так сталося, що психотерапія розвивалася поза законодавчим полем. Теперішні фахівці самі інвестували кошти в свою освіту, і зараз це більш волонтерська робота за підтримки західних донорів. Якби держава інвестувала в освіту фахівців психічного здоров’я, це було б геніальне рішення. Свого часу так зробила Британія. Порахувавши, що за рік від депресії країна втрачає 9 мільярдів фунтів стерлінгів, британці зрозуміли, що краще інвестувати пару сотень у фахівців аніж витрачати мільярди. І в них вийшло. Так само може вийти і в нас.
5. Мова
Часто у своїй мові ми вживаємо «ми» і «вони». Це стосується і переселенців, і ветеранів, і військових, і всіх людей, які не схожі на нас. Подолаймо це у власній мові, тоді побачимо зміни. Побачимо пандуси на вулицях, архітекторів, які думатимуть про інклюзивний простір і небайдуже суспільство. В майбутнє треба інвестувати і докладати зусиль.