Втретє, з часу заснування Факультету наук про здоров’я, наукова, академічна та спільнота фахівців сфери охорони здоров’я зібрались разом на міжнародну науково-практичну конференцію, яка розкриває духовний,  фізичний, ментальний та соціальний аспекти життя людини. Цього року тематика конференції «Здоров’я у мультидисциплінарному дискурсі: смислові, емотивні та наративні аспекти життя людини воєнного часу».

Подія є традиційною, відбувається кожні два роки, з часу заснування факультету (інавгурації у вересні 2016 року). Цьгоріч спільно організували подію Факультет наук про здоров’я УКУ у партнерстві з Королівським коледжем в Лондоні (Великобританія), Україно-швейцарським проєктом “Психічне здоров’я для України”, Інститутом наук про здоров’я Колегіуму медичних наук Жешувського університету (Польща), Університетом прикладних наук в Утрехті (Нідерланди) та відомим ресурсом з фізичної терапії “Physiopedia” (Великобританія).

Конференція припала на воєнний час, який кардинально змінив життя усіх українців. Вже другий рік ми живемо у важких травматичних подіях, вчимось долати виклики війни, та,приймаючи умови воєнного часу, працювати продуктивно. Про те, як зберегти, відновити й зміцнити здоров’я людини у воєнному часі, говорили експерти, викладачі, дослідники, студенти та партнери Факультету наук про здоров’я.

«Наше життя постійно змінюється і кожного року демонструє нову канву,  що ставить здоров’я людини в центр уваги з погляду соціальної роботи, психології, фізичної терапії та ерготерапії. Цьогорічна конференція є дуже актуальною,  оскільки увиразнює ті проблеми, пов’язані з горем і болем, якими живе людина воєнного часу та водночас демонструє ті практики, які вже засвідчили свою ефективність і відтак ми можемо використати їх надалі  для того, щоб допомогти людині, спільноті пережити травми війни фізичного, психічного, духовного і соціального характеру», – зазначила Світлана Когут, виконуюча обов’язків деканки факультету наук про здоров’я.

Впродовж двох днів 39 спікерів: друзів факультету, експертів, науковців, практиків, викладачів та студентів з України, Великобританії, Нідерландів та США, зі сфер охорони здоров’я, психології та психотерапії, клінічної психології, фізичної терапії та ерготерапії, соціальної роботи, представляли результати наукових досліджень, ділились практичним досвідом та кращими напрацюваннями, провадили конструктивні дискусії, спілкувались і міркували над новими напрямами співпраці.

Урочисто відкрив конференцію молитвою та зверненням отець-ректор др. Богдан Прах, привітав та звернувся до часників. Отець-ректор наголосив на актуальності та важливості конференції, зазначив, що дуже важливо розглядати різні аспекти здоров’я людини в умовах війни. Адже ми ще не мали нагоди досліджувати період, в якому ми живемо. Дуже важливо сьогодні ділитись нашим досвідом, підтримувати й допомагати одні одним, гідно служити на освітньому фронті, зміцнюватись, єднатись та спільно пережити жахливий час війни, давати собі раду з тими труднощами, які переживаємо вперше.

Впродовж 28 та 29 квітня 2023 року чотири тематичні секції конференції охопили духовне і психічне здоров’я, соціальну підтримку та реабілітацію людей. Окрім доповідачів та вільних слухачів на конференцію завітали давні друзі УКУ та факультету наук про здоров’я.

«Я дуже радий бути тут з вами. Бажаю, щоб якомога більше людей доєднались до цієї конференції та почули дуже важливу інформацію. Я передаю вам усім вітання від української діаспори в США. Діаспора підтримує вас усіх, цілу Україну. Також діаспора підтримує розвиток реабілітації в Україні, зокрема Школу реабілітаційної медицини УКУ. Хочу наголосити, що реабілітація в Україні має вийти на якісно новий рівень. Щоб усі воїни та люди, які отримали травми через війну, могли відновитись та повернутись до нормального життя. Справжня реабілітація повертає людину до життя в суспільстві. Ви робите надзвичайну роботу. Вітаю вас», – звернувся до всіх учасників конференції Василь Лончина, професор, кардіохірург.

Духовне здоров’я суспільства, сенс життя, збереження та підтримки духовного здоров’я у травматичних подіях війни

Перша частина конференції стосувалась тематики духовного здоров’я суспільства, сенсу життя, збереження та підтримки духовного здоров’я у травматичних подіях війни. Доповідачами даного тематичного напряму стали духівники та філософи.
Цінними думками у доповіді «Піклування про інших як здійснення справедливості» поділилась Орися Біла, завідувачка кафедри філософії УКУ: «Найвищим проявом визнання гідності людини, її реалізацією на практиці є піклування про людину. Саме у піклуванні про себе та про інших ми виявляємо той фундаментальний, етичний, навіть, онтологічний принцип, який уможливлює наше існування, кожного індивідуально і всіх загально».

Роздумами про Євангельський гуманізм та сенс життя у травматичних подіях війни продовжив тематику отець Михайло Лесів, завідувач кафедри пасторального богословʼя УКУ, проректор Львівської духовної семінарії.

Доповіддю про Духовне здоровʼя в час війни отець Михайло Квасюк, керівник пресслужби Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви та духівник УКУ, спонукав слухачів до рефлексій про засадничі принципи цілісності здоров’я.

Соціальна підтримки в умовах війни задля сталості життя і здоров’я людей, соціальні послуги, що сприяють розвитку особи, сім’ї, громади

Другий напрям розгорнув перед учасниками теми соціальної підтримки в умовах війни задля сталості життя і здоров’я людей, зосередив увагу на соціальних послугах, що сприяють розвитку особи, сім’ї, громади. 

Про трансформацію соціальної політики України як відповідь на наслідки війни розповіли Олена Кульчицька, радниця Міністра соціальної політики та Юлія Кокоячук, керівниця відділу забезпечення діяльності Міністра соціальної політики України.

Ірина Криницька, виконуюча обов’язків завідувачки кафедри педагогіки та соціальної роботи УКУ, пояснила як слід визначати потреби громади в соціальних послугах, в умовах воєнного часу. 

Послуга раннього втручання: чому варто розвивати в Україні? –  реферувала Ганна Слозанська, професорка, завідувачка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та професорка УКУ.

Психічне здоров’я людини в умовах війни. Турботи про психічне здоров’я у контексті війни, можливості та напрямки розвитку послуг та програм допомоги, розвиток програм плекання психологічної стійкості

Третя тематична секція стосувалась психічного здоров’я людини в умовах війни. Експерти та партнери факультету наук про здоров’я говорили про турботу про психічне здоров’я у контексті війни, можливості та напрямки розвитку послуг та програм допомоги, розвиток програм плекання психологічної стійкості. Свої дослідження та практичні кейси, які випрацювались в процесі роботи з людьми, які потребували психологічної підтримки через зазнані травми війни, представили колеги психологи та психіатри.

Орест Сувало, лікар психіатр, керівник проєктів та програм Інституту психічного здоров’я УКУ, координатор проєкту «Психічне здоров’я для України» у співпраці з Оксаною Плевачук, PhD, докторкою медичних наук, лікаркою психіатринею та психотерапевткою Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, поділились напрацюваннями про психічне здоров’я під час війни: співпраця для кращого забезпечення потреб.  Увагу було зосереджено на потребах, які загострились в час війни, багато зроблено спільними зусиллями і багато ще потрібно зробити, тому ключовим поняттям в доповіді була співпраця. «Розвиток послуг в громадах дасть можливість громадам бачити людей з інвалідністю, та, дасть можливість людям з інвалідністю бути включеними в життя громад. Дасть можливість створити нові робочі місця та отримати підтримку міжнародних організацій. На даний час у Львівській області є близько 26-ти громад, які готові розвивати такі послуги і є перелік міжнародних організацій, які готові надавати підтримку», – підкреслив Орест Сувало.

Петер Вінклер, директор Національного Інституту психічного здоров’я з Чехії презентував дослідження стану психічного здоров’я та звернення за допомогою серед українських біженців у Чехії. З доповіді якого дізнались про те, що серед українських біженців є висока поширеність симптомів депресії та тривоги, значна частина цих людей відчувають симптоми помірної або сильної тривоги чи депресії, не визнають їх у себе як проблему з психічним здоров’ям і тому рідше звертаються за допомогою.

Доповіддю яка стосувалась системнного мислення про травму: уроки Великобританії продовжила секцію Анжела Кеннеді, клінічна психологиня, консультантка у системі змін до підходів, що інформують про травму та чутливе лідерство у Великобританії. Цінною є теза Анжели Кенеді про травмо-інформовану допомогу, яка полягає в тому, щоб «поставити життєвий досвід людей у біді в центр наших зусиль, спрямованих на створення як індивідуального, так і колективного благополуччя, і конструктивно взаємодіяти зі складністю цього життєвого досвіду. Замість того, щоб бути конкретною послугою чи набором правил, травмо-інформовані підходи є процесом організаційних змін, спрямованих на створення середовища та відносин, які сприяють одужанню та запобігають повторній ретравматизації».

Олександр Аврамчук, завідувач кафедри клінічної психології УКУ та керівник магістерської програми з клінічної психології з основами КПТ, виступив з доповіддю про комплексну психосоціальна підтримку людей із соціальними уникненнями через тривогу.

Поведінковий підхід до психічнного здоров’я у (по)воєнний час: таргетування різних кластерів населення для досягнення найкращого ефекту  – з такою темою звернувся до учасників Володимир Вахітов, PhD, Наталія Заїка, з інституту поведінкових досліджень Амерікан Юніверсіті Київ.

Про використання віртуальної реальності для психологічної підтримки та реабілітації говорила Ольга Кухарук, наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Реабілітація людей, які постраждали внаслідок військових дій. Фізична терапія та ерготерапія як складова міждисциплінарної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок бойових дій

Четверта тематична частина, яка стала завершальною першого дня конференції охопила багатовимірність понять з реабілітації: Реабілітація людей, які постраждали внаслідок військових дій. Фізична терапія та ерготерапія як складова міждисциплінарної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок бойових дій.

Тему ментального здоров’я, яке є неподільним від фізичного стану організму представила Лінда Слотвег, психосоматична фізична терапевтка первинної медичної допомоги та керівниця магістерської програми психосоматичної фізичної терапії Університету прикладних наук в Утрехті (Нідерланди), у своїй презентації про дистрес і (психічне) здоров’я.

Продовжила колегу темою про міждисциплінарний підхід до пацієнтів з травмами, фокусуючись на потребах пацієнтів після ампутації, Каутар Каррамас, фізична терапевтка, спеціалістка із серцево-судинної та респіраторної фізіотерапії, травматології та реабілітації після ампутації, викладачка Університету прикладних наук в Утрехті (Нідерланди).

Говорили про трансдисциплінарний підхід у роботі раннього втручання. З грунтовним практичним дослідження до учасників звернулись Юлія Федьків, фізична терапевтка відділення раннього втручання центру «Джерело» та Тетяна Мізерак, терапевтка мови і мовлення, ерготерапевт відділення раннього втручання центру «Джерело», національний тренер із питань раннього втручання в Україні, випускниця магістратури факультету наук про здоров’я УКУ.

Про досвід та виклики підготовки фізичних терапевтів та ерготерапевтів в умовах сучасного контексту України розповіла Ярина Колісник, доцентка кафедри фізичної терапії та ерготерапії УКУ, презентуючи освітній продукт.

На конференцію завітав Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, який зазначив, що міська рада спільно з УКУ працює над переосмисленням і вдосконаленням магістерської програми з фізичної терапії та ерготерапії УКУ, подякував за конференцію та представлені презентації, наголосив на тому, що  галузь реабілітації сьогодні набуває ще більшого сенсу та є надзвичайно важливою для перемоги.

Ключовою та підсумковою була презентація проєкту «Комплексна реабілітація осіб, постраждалих від воєнних дій» під час якої представили результати апробації розробленої моделі комплексної реабілітації осіб засобами мультидисциплінарної команди. Команда проєкту була великою, адже факультет залучив представників усіх освітніх програм до роботи. Під час презентації, своїми враженнями про роботу команди поділились: Ольга Кувайскова, студентка магістратури, Оксана Воробель, завідувачка відділення фізичної реабілітації «Лікарня Святого Пантелеймона» Перше ТМО м. Львова, Олег Білянський, керівник магістерської освітньої програми «Фізична терапія та ерготерапія» УКУ, Віра Рокошевська, завідувачка кафедри фізичної терапії та ерготерапії УКУ, Наталя Назар, керівниця бакалаврської освітньої програми «Соціальна робота» УКУ, Марія Захарчишин, координаторка проєкту.

Сам проєкт отримав добрі відгуки та продовжується на базі відділення фізичної реабілітації «Лікарні Святого Пантелеймона» Першого ТМО м. Львова. Ми присвятимо йому окрему публікацію.

Про другу частину конференції, яка відбулась 29 квітня 2023 року, дізнаєтесь в наступній статті.

Дякуємо вам за увагу.